Весна

Збільшення сонячної радіації викликає весняне пробудження в природі. У дерев починається рух соків, що легко виявити на пораненому стовбурі: з рани капає прозора солодка рідина. Помічено, що у клена гостролистого і берези рух соків починається раніше. Аналіз весняного соку показує, що головною його частиною є фруктовий цукор.

Навесні у зв’язку з відновленням життєдіяльності дерев усі тканини наповнюються водою: коріння починає подавати воду. Вода, що надходить у рослину, випаровується дуже повільно. У рослині, що прокинулася, починають розчинятися зимові запаси поживних речовин. Розчини, що утворюються, разом з водою пересуваються вгору, до бруньок.

Через 10–12 днів після початку руху соків починають бубнявіти бруньки. Дерева й кущі, що запилюються вітром, зацвітають раніше, ніж з’являється листя. Першою в нас зацвітає вільха. Майже одночасно з вільхою, коли ще в глибині лісу лежать замети снігу, зацвітає ліщина. Раннє зацвітання ліщини, як і вільхи, можливе завдяки попередній підготовці її суцвіття. Протягом усієї зими на гілках можна побачити чоловічі сережки, у яких є цілком сформовані квітки. Вони стійко переносять тридцятиградусні морози.

Вільха і ліщина — вітрозапильні рослини. У період цвітіння вони не мають листя, їхні листкові бруньки починають розгортатися тоді, коли рослини відцвітають. Це важливе пристосування до вітрового запилення, бо, якби дерева в момент цвітіння були у своєму літньому вбранні, пилок, осідаючи на листі, не виконував би свого призначення.

Ранньою весною привертає увагу цвітіння верби — однієї з перших медоносів, що запилюються бджолами.

Наприкінці квітня починає розгортатися листя в більшості дерев і кущів. Молоде листя одних дерев вкрите клейкою пахучою речовиною, інших — пушком — це пристосування до перенесення приморозків. У травні, одночасно з розгортанням листків, цвіте більшість дерев і кущів.

Надзвичайно яскравим явищем є цвітіння трав’янистих рослин, особливо рослин-ефемероїдів. Ще взимку, розчистивши в лісі невелику ділянку від снігу, можна побачити великі дугоподібні паростки з пуп’янками багаторічних пролісків, молоді стебла медунки, анемони. Зачатки суцвіть і квіток у їх бруньках закладаються значно раніше — влітку або восени. Протягом літа закладаються квітки майбутнього року у пшінки весняної, анемони, рясту та інших рослин. У лісі під час танення снігу молоді рослини нерідко пробиваються через сніг. У широколистяних лісах, де ґрунт не промерзає, ці рослини розвиваються за рахунок підземних органів — кореневищ, цибулин або бульб, у яких відкладаються поживні речовини.

Травень — час цвітіння більшості дерев і кущів, а в тих, що відцвіли раніше, визріває і починає розповсюджуватися насіння. Серед них тополі, осики, верби.

У лісі в цей час цвітуть конвалії, купина, зірочник. На луках у кінці травня починається цвітіння злаків. На подвір’ях пишно розцвітають кульбаби. Удень, коли світить сонце, кульбаба широко розкриває свої кошики, а ввечері закриває їх. Це запобігає намоканню пилку.

Парки і сквери в травні чарують ароматом квітучих дерев, кущів, декоративних квітникових рослин.

Додатковий матеріал для ІІ групи